Звіт про проведення Дня української писемності і мови 

Мово рідна, ти життя народу
І культури рідної краса,
З-під меча недолюдка-заброди
твоя сила знову воскреса!
Вірю я: прийде твоє дозріння!
Вірю я у долю твоїх днів!
Бо народ, що мав таке коріння,
Не зміліє з паводком віків!

 

   Мова – духовний скарб нації. Вона є найголовнішою ознакою народу, що дає йому право називатися нацією. Саме вона формує і визначає свідомість, творить людину, культуру, історію.

   9 листопада – визначна дата в історії українського народу. Незалежна Україна вшановує Преподобного Нестора-Літописця, відзначає День української писемності та мови. Це одне з тих свят, коли кожен має нагоду відчути себе частинкою свого народу з його героїчною історією, багатою культурою і прекрасною, Богом дарованою, мовою.

   До відзначення Дня української писемності і мови долучилася вся шкільна родина Зазимського ЗЗСО.

   Традиційно у цей день  усі заходи у нашій школі пройшли під гаслом «Моє диво калинове, кохана українська мово!»

Метою всіх проведених заходів було:

• - донести до учнів красу і багатство української мови;
• - формувати відчуття краси рідної мови;
• - розвивати мовленнєві здібності учнів;
• - збагачувати словниковий запас;
• - виховувати любов до рідної мови та розуміння її краси і необхідності для нашого життя.

 Слова високі,

Мелодія врочиста –

Державний гімн

Ми знаємо усі.

Для кожного села,

Містечка, міста –

Це ключ один

З мільйонів голосів.

Це наша клятва,

Заповідь священна,

Хай чують друзі й вороги,

Що Україна вічна,

Незнищенна,

Від неї ясне світло навкруги.

 Розпочалася святкова лінійка із виконання учнями школи  Гімну України.

    

       Учні 7 класу із класним керівником підготували виступ 

« Бринить, співає наша мова, чарує, тішить і п’янить!»  Кожна епоха дарує людству нові винаходи і відкриття. Але найбільшим винаходом людства було письмо. Писемні знаки дали людям можливість зберегти істинне знання. Адже саме завдяки написаному слову люди збагнули світ і своє місце в ньому. Учні розповіли про історію української писемності та мови, декламуючи  поезії, доводили, що сила слова безмежна, якщо воно виважене, живе й іскристе. 

    

       Земля українська стародавня, така ж давня, і наша мова. Учені довели, що вік нашої мови – 7 тисяч років. З покоління в покоління, в часи розквіту та падіння передавали нам предки цей скарб. Народ плекав рідну мову у піснях, легендах, переказах і передавав від роду до роду, щоб не загинула.

         Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика 19 рік упевненою ходою крокує не лише в Україні, а й у багатьох країнах світу, де живуть наші співвітчизники. Це підтвердження того, що словесність – початок усіх наук. Вона - джерело, звідки починається струмок, який ширшає, набирає силу і розливається могутньою рікою духовності.

      У нашій школі 9 листопада стартував І етап цього конкурсу. Учні школи з великим задоволенням взяли участь у даному змаганні.

В умовах, які склалися в нашій країні, українська мова набула особливої ваги – вона стала символом миру і єднання нації. З метою пропагування грамотності, підтримки та розвитку державної мови, виховання високої мовної культури традиційно 9 листопада у День української писемності та мови всі охочі пишуть диктант національної єдності. У нашій школі також було організовано написання 18 Всеукраїнського диктанту національної єдності, який цьогоріч проходив під гаслом «Пишемо разом! Єднаймося навколо мови!». Учні активно долучились до цієї акції і написали свій диктант, адже мета акції – не перевірка на  грамотність, а єднання.

В

Одягнімо, друже вишиванки –

Наш чарівний українській стрій.

Не для когось, не для забаганки,

 А для себе, вірний друже мій!

Одягнімо вишиванки, друже!

Хай побачить українців світ –

Молодих, відважних, дужих,

У єднанні на сто тисяч літ!

У ході проведення свята 9 листопада було оголошено днем вишиванки у школі, який пройшов під гаслом : «Одягнімо, друже вишиванки!»

     

     Відзначення Дня української мови та писемності дало змогу учням доторкнутися до джерел духовної культури рідного народу, поглибити знання про витоки писемності та розвиток української мови, її правопис; усвідомити необхідність пропагування української мови в суспільстві, підвищення власної мовної культури як обов’язку кожного українця.

      Учні мали змогу поринути у багатющий світ краси і принад рідної української мови, вшанувати пам'ять про видатних діячів нашого народу, завдяки яким вона сьогодні у нас є.

       Ми – українці. Живемо у вільній незалежній державі – Україні. Розмовляємо рідною державною мовою. А мова в нас красива і багата, мелодійна і щира, як і душа нашого народу. Любіть, поважайте та вдосконалюйте нашу мову, адже мова, як і Україна, — у нашому серці, і починається вона з кожного з нас.

Говоріть про любов і про віру у щастя,

Уникайте мовчання, нудьги і ниття,

Говоріть, хай в розмові слова веселяться,

Говоріть і продовжуйте мові життя.

Голова МО Ярошинська Л.М.