Засідання МО "Круглий стіл"

Сьогодні 30 жовтня 2017 р. у Зазимському НВК відбуося засідання МО вчителів філологічного циклу. Педагоги підвели підсумки І етапу Всеукраїнської учнівсьої олімпіади з філологічних дисциплін. Прозвітували про стан підготовки учнів до ІІ (районного) етапу олімпіади.

Було обговорено та затверджено план заходів до відзначення Дня української писемності та мови 09.11. 2011 року.

·         Організувати виставку матеріалів, присвячених Дню української писемності та мови.09.11.2017р. (Відповідальна бібліотекар школи).

·         09.11.2017 р. оголосити днем вишиванки у школі «Вишиванка – символ Батьківщини».

·         09.11.2017 р.Організувати написання Всеукраїнського диктанту єдності «З Україною в серці».

·         09.11.2017 р. Провести загальношкільну лінійку «О мово! Пращура молитво…» (відп. 11 клас , класний керівник Ярошинська Л.М.)

·         Провести класні виховні години на тему : «Мови чарівної голос» (1-11 класи) (Відповідають класні керівники та класоводи).

·         Протягом тижня провести І (шкільний) етап Міжнародного конкурсу знавців української мови ім..П.Яцика (3-11 класи). (Відповідальні Ярошинська Л.М., Новицька І.В., класоводи 3-4 класів).

·         Конкурс малюнків «Мова калинова, чари барвінкові» (1-4 кл.) (Відп. Класоводи).

    

    Філологи заслухали виступи колег:
    Ярошинської Л.М. 

 

"Інноваційні методи навчання на уроках української мови та літератури».

«Школа – це майстерня, де формується думка

 підростаючого покоління,

треба міцно тримати її в руках,

якщо не хочеш випустити із рук майбутнє»

А.Барбюс

      Нам, учителям, завжди потрібно бути сучасними, бо живемо ми пліч-о-пліч з молодим поколінням, а тому повинні бути не лише на рівні з молоддю, а бути кращими – іти на півкроку попереду.

Чому інтерактивні технології 
(виступ додається).

Калениченко Л.Л.

"Упровадження стратегії критичного мислення для розвитку особистості учня"

Одним із ключових напрямків роботи з учнями є розвиток у них критичного мислення, яке сприяє вмінню ухвалювати оптимальні, зважені рішення. Для результативного впровадження технології розвитку критичного мислення в практику роботи з учнями насамперед чітко усвідомлюю, що критичне мислення – це здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно розв’язати; зважено, вдумливо розглянути різні, а часом і протилежні підходи з метою прийняття власного обгрунтованого рішення. 

Виступ на засіданні МО вчителів філологічного циклу

« Інтерактивні методи навчання на уроках української мови та літератури»

«Школа – це майстерня, де формується думка

 підростаючого покоління,

треба міцно тримати її в руках,

якщо не хочеш випустити із рук майбутнє»

А.Барбюс

Нам, учителям, завжди потрібно бути сучасними, бо живемо ми пліч-о-пліч з молодим поколінням, а тому повинні бути не лише на рівні з молоддю, а бути кращими – іти на півкроку попереду.

Сучасне суспільство все більше потребує творчої особистості, яка має високий рівень адаптації і самореалізації, проектує своє майбутнє, свій шлях, ставить перед собою чіткі завдання самовиховання, самовдосконалення та самоосвіти. Тому найважливіше завдання школи – давати учням глибокі й міцні знання, прищеплювати навички й уміння застосовувати їх у житті, на практиці. Як активізувати навчально-пізнавальну діяльність школярів, підвищити в них інтерес до процесів здобуття знань, формування умінь і навичок? Про це буде цікаво дізнатися вчителям української мови та літератури.

Чому інтерактивні технології

  Процес реформування освіти в Ук­раїні є спробою застосування нових форм роботи у межах традиційної системи. Адже проблеми радянської системи освіти, що значною мірою була зорієнтована на інформативні цілі, автоматично перено­сять на сучасний розвиток школи. Збільшується кількість навчальних пред­метів, розширюються межі навчальної програми, але при цьому за традицією головним залишається питання: "що вив­чати". Такий підхід вже вичерпаний са­мою практикою розвитку освіти. Жоден найталановитіший вчитель не встигає за розвитком науково-технічного прогресу. Тому головним питанням порядку ден­ного є опанування учнями умінь і нави­чок саморозвитку особистості, що знач­ною мірою вирішується шляхом упро­вадження інноваційних технологій, організації процесу навчання, пошуками відповіді на питання: "як навчати, як створити умови".

   Більшість учителів і науковців у ціло­му світі погоджуються з тим, що слід переходити від "передання знань" до "на­вчання жити". Але треба брати до уваги, що ми прагнемо навчити дітей жити за умов демократичного суспільства. Як пи­сав відомий зарубіжний педагог М.Герзон, "... демократія - це прямий ефір, а не демонстрація запису заздалегідь підго­товленої передачі. Ми маємо вчити де­мократії так, щоб учні могли випробува­ти її самі. Подібно тому як при навчанні фізиці не можна обійтися без лаборатор­них занять, при навчанні демократії учні мають брати участь у демократичному житті". Щоб залишитися живою, демок­ратія, як і будь-який соціальний контекст, має щоразу наново відтворюватися й інтерпретуватися новими членами суспільства. Школа має слугувати першою моделлю (адже сучасна сім'я в Україні далеко не завжди є такою) демократич­ного суспільства, по-справжньому демок­ратичних відносин.

Розв'язання цього завдання безпосе­редньо пов'язане з основним змістом і наповненням шкільного життя — із на­вчально-виховним процесом. Навчати де­мократії не можна окремо, а тільки за умо­ви, що таке навчання здійснює на кожно­му уроці кожен учитель шляхом застосування відповідних підходів до навчання. Один із таких підходів — апробований, цікавий, творчий. Це — інтерактивне навчання.

Сутність інтерактивного навчання по­лягає в тому, що навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії усіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, на­вчання в співпраці), де учень і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єкта­ми навчання. Педагог виступає в ролі організатора процесу навчання, лідера групи. Організація інтерактивного навчан­ня передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'язання проблем. Воно ефек­тивно  сприяє   формуванню   цінностей,   навичок   і   вмінь,   створенню атмосфери співпраці, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.

   Процес  навчання  -  не  автоматичне  вкладання  навчального  матеріалу  в голову учня. Він потребує напруженої розумової роботи дитини та її власної активної участі в цьому процесі. Пояснення й демонстрація самі по собі ніколи не дадуть справжніх, стійких знань. Цього можна досягти лише за допомогою активного (інтерактивного) навчання.

Упровадження iнтерактивного пiдходу в процес навчально-пізнавальної діяльності учнiв має необмеженi можливостi в досягненнi практичної мети навчання української мови та літератури. Для того, щоб успішно навчатися, учнi мають брати активну участь у навчальному процесі. Отже, у процесi власної діяльності використовую різні методи навчання.

(Слайд № 24 – 44)

      Мозковий штурм є чи не найбільш цікавою, захоплюючою і, головне, невимушеною формою інтерактивної діяльності. Уявімо, існує факт, явище, поняття, що учні їх не знають чи не розуміють повністю. Учитель шляхом питань, натяків, логічних висновків, висловлювань доводить їх до самостійного усвідомлення ідеї, факту, тобто заповнення «інформаційної прогалини».

      Часто використовую роботу в парах. Учні не розділяються, а об’єднуються в групи та пари! Об’єднані в малі творчі колективи, учні згодом стають професіоналами, здатними співпрацювати в команді.

             Робота в групах є не менш цікавою. У таких формах теж присутня подвійна спрямованість. По-перше, школярі працюють у групі однолітків, де вони можуть досить вільно висловлювати власні думки, мобілізувати знання, виявити творчий, організаторський та лідерський потенціал. По-друге, після закінчення роботи групи розпочинають дискутувати, обмінюватися думками та аргументами. У такий спосіб до роботи залучається ще й подвійна мотивація: мотив прояву особистості та самоствердження в групі та мотив досягнення колективної мети, що повинна бути доцільнішою, ніж в іншої групи. Мета вчителя при цьому полягає в тому, щоб вірно організувати й контролювати роботу груп, а також об’єктивно оцінити їхні результати, намагаючись акцентувати увагу не на бажанні бути кращими, а на досягненні поставленої мети.

Під час використання методу «Майстерня лінгвіста», учні виконують роль мовознавців, лінгвістів, наукових працівників. Завдання надзвичайно різноманітні: дослідження тексту, лінгвостилістичний чи ідейно-художній аналіз тексту.

 «Словесне багатоборство». Це теж завдання для лінгвістів. Кожна група отримує, наприклад, речення, а до нього 5-7 завдань.

Наприклад, розглядаючи тему «Дієприслівник», можна запропонувати: закінчити речення; підкреслити дієприслівники, з'ясувати, чи входить до складу звороту; поставити розділові знаки; пояснити написання не з дієприслівниками; виконати морфологічний розбір.

«Музей помилок». Учні – музейні працівники. До них потрапляють якісь реліквії, але час наклав свій відбиток – зітерто частини речень, нечітко написані слова, відсутні розділові знаки, переплутано місцями слова, коли склеювали аркуш. Завдання – відтворити текст, пояснити помилки, виправити їх. А ще іноді потрібно відредагувати текст-переклад з давньої мови, виконаний не досить грамотними дослідниками.

«Мистецтво красномовства». Учні-журналісти, письменники. Завдання – написати творчу роботу, статтю, репортаж, узяти інтерв'ю... Може пропонуватися лише тема роботи, а можуть – опорні слова чи сполучення слів, залежно від бажання вчителя і можливостей учнів.

        «Інтелектуальна розминка». Культура мовлення.Розглядаючи типи односкладних речень, узагальнюємо знання, відповідаючи на запитання: У яких стилях найчастіше використовуються означено-особові речення? Неозначено-особові? Узагальнено-особові? Безособові?Інфінітивні?
      Варіант «Пилка-2» передбачає роботу групами з 4-5 осіб. Уся команда працює над одним і тим же матеріалом. Але при цьому кожен член групи отримує свою підтему та стає експертом з певного питання.         
      Ще однією з форм групової роботи є «рольова гра». За наявності ситуації, що максимально наближається до реального життя, необхідних базових знань та творчого підходу, рольова гра відтворює інтерактивність під час уроку. Так, метою гри-суду за романом «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» П. Мирного є розкриття характеру головного героя роману у всій його психологічній складності; учні з’ясовують причини, що привили Чіпку до морального падіння, виправдовуючи або засуджуючи його вчинки.

            Ефективним є проблемне навчання.  Для  полеміки  вибираю  те,  що  може  викликати  труднощі  в розумінні авторської позиції, схвилювати. Ось низка проблемних питань, над якими  була  організована   робота:  «Григорій  Многогрішний  –  український супермен чи приклад для наслідування?», «Палагна  –  кат чи жертва?», «Чи зуміли вирватися брати Половці із «подвійного кола?»
       Дискусiя – це активне висловлювання власних думок, тобто без інтерактивності вона просто неможлива. Учні отримують можливість не тільки здобути нові знання, а й використати, активізувати вже наявні. На уроках використовую наступні види дискусії: згода – незгода,  капелюх з квитками,   відповіді по колу, дебати, форум.

Метод проектів є дієвим засобом формування компетентності учнів.  Проектна технологія використовує всі кращі ідеї традиційної та сучасної методики викладання. Навчальне проектування орієнтоване перш за все на самостійну діяльність учнів: індивідуальну, групову або колективну, яку учні виконують упродовж певного часу. Метод проектної технології використовую на завершальному етапі вивчення будь-якої теми програми, наприклад, «Творчість Михайла Коцюбинського», а також довготривалий проект: «200 років Великому Кобзареві».

            Ефективним  для   виявлення  та  розвитку  творчих  здібностей  учнів середнього  шкільного  віку  є  проведення  уроків-подорожей,  рольових  ігор, уроків-фестивалів,  уроків-вистав,  уроків-вікторин.  Для  дітей старшого шкільного  віку  більш  цікавими  є  нестандартні  уроки,  які  сприяють формуванню духовного світу, загальнолюдських цінностей:  інтегрований  («Павло  Тичина.  Збірка «Перемагать  і  жить»,  урок-пошук  «Пошуки  щастя  героями повісті  М.Коцюбинського  «Тіні  забутих  предків»,   урок-портрет «Яскравий світ художнього слова Л.Костенко»).

  Отже, у процесі  організації навчальної діяльності  прагну  гнучкості у виборі прийомів, нестандартності, створення ситуацій, які «оживлюють» уроки,при  цьому  враховую  навчальні  потреби  дітей,  їх  індивідуальні  здібності. Виявляючи  пізнавальний  рівень  кожного  учня  й  класу,  планую  свою діяльність у відповідності з цим. Це допомагає досягти певних результатів як із слабкими учнями, так і сильними.

 Голова МО Ярошинська Л.М.